Від початку агресивної війни з боку Росії, ЄС і його держави-члени, а також фінансові установи, керуючись підходом «Команда Європи», виділяють 40,6 мільярдів євро на підтримку загальної економічної, соціальної та фінансової стійкості України. Це відбувалося у вигляді макрофінансової допомоги, бюджетної підтримки, екстреної допомоги, реагування на кризи та гуманітарної допомоги.

Окрім того, заходи військової допомоги сягнули майже 27 мільярдів євро, зокрема в рамках Європейського інструменту підтримки миру мобілізовано 5,6 мільярдів євро.

Таким чином, загальна підтримка, надана Україні від початку російської агресії, становить понад 67,7 мільярдів євро. Разом з ресурсами, виділеними для того, щоб допомогти державам-членам задовольнити потреби українців, які рятуються в ЄС від війни, загальна підтримка України та українців становить 84,7 мільярди євро.

У рамках зобов'язань, висловлених під час засідання Колегії та Уряду й на саміті ЄС — Україна, ЄС мобілізує для швидкого відновлення України 1 мільярд євро допомоги. Фінансування відбуватиметься за рахунок Інструмента сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва й кредитів від Європейського інвестиційного банку.

Щоб і надалі підтримувати Україну, ЄС надає у 2023 році безпрецедентний пакет підтримки, яка сягає 18 мільярдів євро, у вигляді винятково пільгових кредитів, з яких вже було сплачено 16,5 мільярдів євро.

У 2022 році ЄС мобілізував 330 мільйонів євро на програму екстреної допомоги, котра сприяла забезпеченню доступу до основних благ і послуг, як-от освіта, охорона здоров'я і їжа. Водночас вона допомогла захистити населення, як внутрішньо переміщених осіб, так і приймаючі громади, підтримати малі та середні підприємства й сільське господарство. Іншою важливою ціллю є відбудова дрібної цивільної інфраструктури, гарантування енергетичної безпеки й посилення кібербезпеки, свобода ЗМІ та дії, спрямовані на запобігання дезінформації. Попередні проєкти, що наразі тривають, вартістю в 286 мільйонів євро, були скориговані для задоволення нагальних потреб на місцях.

У зв'язку зі зростанням потреб у геометричній прогресії, ми мобілізували із запасів резерву «rescEU» медичні засоби, модулі тимчасового житла й генератори електроенергії, а також спеціалізоване обладнання для реагування на ризики для громадського здоров’я, як-от хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози для України. Допомога з резервів «rescEU», загальною фінансовою вартістю понад 127 мільйонів євро, включає житлові модулі, захисні костюми, дезактиватори, легеневі вентилятори, інфузійні насоси, монітори стеження за станом пацієнта, ультразвукове обладнання, електрогенератори тощо. ЄС координує медичну евакуацію українських пацієнтів, які потребують невідкладного лікування, перевівши понад 2800 пацієнтів до лікарень в усій Європі для отримання спеціалізованої допомоги. У вересні 2022 року в Жешуві (Польща) був відкритий центр ЄС з медичної евакуації українських пацієнтів. Даний центр пропонує безпечне розміщення пацієнтів, які прибувають з України, перш ніж вони будуть перевезені на лікування до шпиталю іншої європейської країни.

Крім того, Комісія створила логістичні центри цивільного захисту в Польщі, Румунії і Словаччині, щоб якомога швидше надавати необхідну допомогу Україні. Такі центри акумулюватимуть і розподілятимуть допомогу, яка надається в рамках Механізму цивільного захисту ЄС.

21 квітня 2023 року Україна приєдналася до Механізму цивільного захисту ЄС — системи європейської солідарності, яка допомагає країнам, що потерпають від катастроф.

У рамках заходів Європейського Союзу у відповідь на російську агресію проти України, Європейська комісія та прикордонні держави-члени ЄС заснували 12 травня 2022 року «шляхи солідарності» між Україною та ЄС. «Шляхи солідарності» є важливими коридорами для українського аграрного експорту, а також експорту та імпорту інших товарів.

Починаючи з травня 2022 року, «шляхи солідарності»:

• допомогли експортувати з України понад 60 мільйонів тонн сільськогосподарських товарів (зерна, олійних культур та супутніх продуктів) та понад 48 мільйонів тонн несільськогосподарських товарів (руд, заліза та сталі, рідкісноземельних металів, деревини), принісши Україні такий необхідний для українських фермерів та підприємств дохід;
• забезпечили технічну підтримку Україні, Молдові та країнам ЄС, щоб полегшити та прискорити перевезення й усунути «вузькі місця» на кордоні;
• створили передумови для укладення угоди про вантажні перевезення між Україною і Молдовою, яка була підписана 29 червня 2022 року, щоб полегшити транзит і перевезення між обома країнами.

Для підтримки й подальшого збільшення пропускної здатності «шляхів солідарності» ЄС мобілізував значні інвестиції за допомогою різних програм, які діють на рівні ЄС і на національному рівні. Необхідно продовжувати адміністративне й оперативне сприяння, у тому числі упорядкування процедур перетину кордону, а також потрібно більше фінансування.

У листопаді 2022 року Комісія терміново виділила 250 мільйонів євро грантів на розширення «шляхів солідарності». У короткостроковій перспективі це підтримало швидкі поліпшення, зокрема завдяки мобільному обладнанню, щоб скоротити час очікування і поліпшити переміщення через прикордонні пункти пропуску та шляхи доступу до них. Комісія також мобілізує механізм «Сполучення Європи» (CEF) та 50 мільйонів євро на підтримку розвитку інфраструктури, необхідної для подальшого збільшення пропускної здатності шляхів солідарності.

Комісія, Чехія, Польща, Румунія, Словаччина, Республіка Молдова, Україна, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку й Група Світового банку мобілізували разом 1 мільярд євро для шляхів солідарності, щоб підвищити глобальну продовольчу безпеку й забезпечити рятувальне коло для економіки України.

Більше інформації про шляхи солідарності між Україною і ЄС

В енергетичній галузі, електромережа України була синхронізована з ЄС. ЄС продовжуватиме підтримувати Україну в енергетичній галузі, забезпечуючи реверсні потоки газу в цю державу. Україна також зможе скористатися спільною закупівлею ЄС газу, зрідженого природного газу й водню.

Від початку війни ЄС надав Україні понад 7500 генераторів. Для покриття нагальних потреб в енергетичній галузі, на вимогу Європейської комісії було виділено приблизно 332,3 мільйони євро у рамках Фонду підтримки енергетики України, створеного Енергетичним співтовариством. ЄС також постачає Україні 35 мільйонів світлодіодних ламп.

У рамках Європейського інструменту підтримки миру мобілізовано 5,6 мільярдів євро для сприяння поставкам військового оснащення Збройним силам України. Крім того, Місія ЄС з військової допомоги на підтримку України, маючи 168 мільйонів євро фінансової підтримки, вирішує невідкладні та довгострокові потреби Збройних сил України. Військова допомога Україні з боку ЄС, що надається Європейським інструментом підтримки миру і безпосередньо державами-членами ЄС, становить близько 27 мільярдів євро.

Крім того, за пропозицією Комісії Рада й Парламент ухвалили в липні 2023 року регламент про підтримку виробництва боєприпасів, спрямований на термінове постачання боєприпасів і ракет в Україну й на допомогу державам-членам у поповненні їхніх запасів. Запроваджуючи цілеспрямовані заходи, включно з фінансуванням, цей регламент має на меті нарощування виробничих потужностей ЄС та усунення поточної нестачі боєприпасів і ракет, а також їхніх складових.

Рамки, встановлені цим новим регламентом, включають:

• інструмент для фінансової підтримки зміцнення виробничих потужностей Союзу щодо відповідної оборонної продукції;
• механізм виявлення, моніторингу та кращого прогнозування вузьких місць у цих ланцюжках постачання;
• запровадження тимчасової нормативно-правової бази з метою усунення дефіциту постачання боєприпасів.

• У лютому 2023 року Комісія та Україна підписали угоду про асоційовану участь України в Програмі єдиного ринку. Ця угода забезпечить Україні підтримку бізнесу, полегшить доступ до ринків, сприятливого бізнес-середовища, сталого зростання та інтернаціоналізації.
• У травні 2023 року ЄС поновив зупинення дії всіх митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС ще на рік — до червня 2024 року.
• У червні 2023 року Україна та ЄС підписали угоду про асоційовану участь України в програмі «Механізм «Сполучення Європи». Це дозволить українським організаторам проєктів подавати заявки на фінансування в транспортній, енергетичній та цифровій сферах і покращуватимуть сполучення України з її сусідами з ЄС.
• Асоційована участь України в програмі «Горизонт Європа» і в дослідницькій та навчальній програмі Євратома є ключовим інструментом збереження й розвитку дослідницької та інноваційної екосистеми України. Комісія оголосила про відкриття в Києві до середини 2023 року нового офісу програми «Горизонт Європа».
• Комісія закликала європейських операторів зв’язку продовжити дію угоди про зупинення або значне зниження будь-яких тарифів на роумінг для українців у ЄС.
• Від початку війни ЄС посилив невідкладну допомогу для зміцнення кіберстійкості України, надавши 10 мільйонів євро у вигляді обладнання, програмного забезпечення та іншої пов'язаної із цим підтримки. Ще 19 мільйонів євро з пакету в розмірі 330 мільйонів євро було виділено для сприяння стійкій цифровій трансформації.
• ЄС надає підтримку шляхом гарантій ЄС, виданих фінансовими інституціями, як-от ЄІБ та ЄБРР. Це має забезпечити українському уряду можливість кредитування, а компаніям дозволяє пропонувати життєво важливі послуги.
• ЄС також підтримує боротьбу з безкарністю в Україні за допомогою проєкту вартістю 7,5 мільйонів євро зі сприяння розслідуванню Міжнародним кримінальним судом воєнних злочинів, скоєних Росією. Спільна слідча група ЄС була створена разом з Польщею, Латвією, Естонією, Словаччиною, Румунією, Литвою та Україною за підтримки Євроюсту. Дізнайтесь більше про притягнення Росії до відповідальності

Щоб відновити Україну після війни, будуть потрібні великі глобальні фінансові зусилля. Зусилля з відбудови повинні бути очолені українською владою в тісному партнерстві з ЄС і ключовими партнерами, як-от «Група семи» і «Група двадцяти» та інші країни поза ЄС, а також із міжнародними фінансовими установами та міжнародними організаціями.

У січні 2023 року була започаткована Міжвідомча координаційна платформа донорів для координації короткострокової і довгострокової підтримки від міжнародних донорів та фінансових організацій з метою сприяння українській економіці. Технічний секретаріат забезпечуватиме роботу платформи; Комісія розмістить його брюссельський офіс, а уряд України — київський офіс. Це дозволить забезпечити тісну координацію між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими організаціями й гарантуватиме надання допомоги в послідовний, прозорий та підзвітний спосіб.

Детальніше про відбудову України

^{Останнє оновлення цієї сторінки: 22 листопада 2023 року.}